держава живе людина існує

Я вбачаю сумне обличчя, що палить на мене в калюжі Натужено творчість паплюжу, читаю цитати Залужного Треба буть мужнім, бо пізно скалитись, коли навколо чужі Я на стужі лежу голий, бо палає все в голові моїй Людині була би приємна підтримка держави, завжди Проте в'їбати в дорогу міль'ярди - важливіша справа, зажди Впусти в храм свій руку системи, образ доброго ґазди Держава живе, людина існує, два сумних пазли Все по маслу, хаслю Викручуюсь, щоби жити життя Слово дякую часто чую, та не від власного я Моя відповідальність - дрон для бійця Увагу класти на стіл, власник якого безумний Увагу класно звертати на трабли, не на безуглу Опасно жать на гашетку, у нас есть ядерный тумблер Волає йобнута гниль, та крик не чути крізь бункер Посміхатись на публіку, щоб спокійніше було всім Недоспати крізь обстріли, бо доцільніше чути грім На роботу задовбаним, на службу замаханим Їде дах, та пахати потрібно, поки не прах ми Поки тіло не піде крахом, страх потом під пахвами Прямим замахом в дихалку тому, хто піздить на крові Так само піздять старі, так само піздять нові Вся та мазня недостойна сліз українських сиріт Бідні мозком багатіють в найтемніші часи У вишиванці по секрету найгниліші носи По секрету для малышки подороже часы Коли уколом колить правда - замовкають воли На повні ясля напасти може лиш той, хто голодний Той, хто гребе власні крихти - потоне в злобі народній Пару відсотків від міста бюджету - справа намолена Щоб відстали з плакатами активісти зайобані Із початку двадцять другого раптом зібрались разом всі Пройшло всього лиш роки два, як ахуєли обранці Чогось так холодно потроху десь у кістці тазовій Чорна печатка з тризубом чогось видніє на руці