Залипаю в стелю, наче в планетарії
Космос нескінченний, наче її сторіс
Рахую зорі я гуманітарій
Крихітко, на моєму рахунку міль'ярди
Міль'ярди зірок
Міль'ярди
Міль'ярди зірок
Дивись, це не ведмідь
Це великий віз
Зорі наче мрії
Вони падають вниз
Я не міняв друзів на currency
Мозок медленно плавится
Ти на прохладній стороні подушки
Я на обратній стороні луни
Я як вітер, я дую потужно
Як на Юпітері дують вітри
В космосі нема планети більшої за моє серце
Вийшло так, шо нас тримає лише гравітація
Це фізика, мала
Вона трима докупи всесвіт
Ти тримаєш мою руку
Мій корабиль уже отправляється
Я як в інтерстелларі через кротову нору
Буду трогать твою сраку гравітаційними волнами
Пофіг на простір та час
Ця космічна сага про нас
Ти сказала мені "ні"
Моє серденько стало розміром із атом
Повернулася до мене гарним задом
І пішла гуляти з тим, кого до того
Хвилину тому міг іще назвати братом
В космосі зірок міль'ярди, це факти
Джон Дір як раз успів дорахувати
Та я обрав чомусь єдину
До якої схоже не дістатись
Вона гаряча наче магма, чи лава
Поход мені прийдеться стати астронавтом
Летіти довго
Міжгалактична маршрутка стає коло кожної хати
В чорних дірах вся дорога
Це кінцева, далі темно
Тільки ти. Тут я опікся
Бепантен не допоміг бо це поранення в душі
На серці залишився кратер в формі серця що розбилось
Все дарма, та я змирився
Поясніть лиш як вернутись до коменди
Крихітко, на моєму рахунку міль'ярди
Міль'ярди зірок
Міль'ярди
Міль'ярди зірок
